Файл конфігурації

Усі синхронізації, з'єднання SSH і параметри зберігаються в одному файлі у форматі JSON. Саме його спільно використовують програма і фонова служба.

Де він розташований

Відкриття і збереження

• Файл → Відкрити… завантажує іншу конфігурацію, наприклад набір синхронізацій для певної мети.
• Кожна зміна зберігається одразу – і позначка в таблиці, і діалог, закритий кнопкою OK. Окремий крок збереження не потрібен.
• Файл → Зберегти можна вибрати лише тоді, коли автоматичний запис не вдався, наприклад через заповнений диск. Тоді заголовок вікна показує (не збережено), а програма запитує перед виходом і перед запуском фонової служби.
• Файл → Зберегти як… створює копію. Якщо файл уже існує, перед перезаписом буде запитання.

Що він містить

Для кожної синхронізації – назву, тип, джерело, призначення, шаблон, винятки, параметри й паузу; крім того, з'єднання SSH і загальні параметри. Паролі з'єднань SSH і сервера вихідної пошти зберігаються зашифрованими, а не відкритим текстом.

Файл має кодування UTF-8, і в разі потреби його можна переглянути текстовим редактором. Ключа, якого старіша версія програми ще не знала, у старих файлах просто немає – тоді AutoFileSync використовує задокументоване значення за замовчуванням і все одно завантажує файл. Окремий пошкоджений запис також не призводить до втрати всієї конфігурації; його буде пропущено.

Приклад – ключ warnIfUnreachable серед параметрів синхронізації (syncflags). Він відповідає опції Попереджати, якщо немає диска або з'єднання SSH: true означає, що відсутній диск повідомляється як попередження, false – що він лише занотовується в журналі. Якщо ключа немає, бо файл походить зі старішої версії, діє true. Інші параметри мають поруч власні ключі і, коли їх немає в старих файлах, набувають значення false. Що робить опція, описано в розділі Недоступні диски та з'єднання.

Якщо збереження не вдається, наявний файл не руйнується – у разі сумніву залишається старий стан.