Синхронізація описує завдання: що звідки куди узгоджується. Вона створюється через Файл → Нова синхронізація…, а змінюється через Редагування → Редагувати синхронізацію… або подвійним клацанням на записі.
Назва ідентифікує синхронізацію і має бути унікальною. Вона з'являється в огляді, у журналі та – якщо ввімкнено – як ім'я файлу підтвердження резервного копіювання.
| Тип | Що узгоджується |
|---|---|
| Файл | Рівно один файл. Джерело і призначення – повні імена файлів. |
| Папка | Усі файли в одній папці, без її вкладених папок. |
| Дерево папок | Папка з усіма вкладеними папками. Відсутні папки в призначенні створюються. |
Обидва поля приймають шлях. Кнопка поруч відкриває вибір; для комп'ютера на іншому кінці з'єднання SSH є окрема кнопка, див. Синхронізація через SSH.
Призначення, якого ще не існує, створюється під час першого запуску. Якщо джерело розташоване на знімному носії або мережевому диску, який зараз не під'єднано, AutoFileSync пропускає синхронізацію і не чіпає призначення – це важливо, щоб від'єднаний диск не сприймався як «усе видалено».
Поле Шаблон для типів «Папка» і «Дерево папок» обмежує, які файли взагалі розглядаються, наприклад *.txt для текстових файлів або *.* для всіх. Файли, що не відповідають шаблону, для цієї синхронізації невидимі: вони не копіюються і не видаляються, навіть якщо видалені файли мають видалятися і в призначенні.
На вкладці Винятки по одному шаблону в рядку, наприклад:
*.tmp
node_modules
Thumbs.db
Винятки діють і під час копіювання, і під час видалення. У дереві папок виключена папка навіть не відкривається – це заощаджує час і позбавляє необхідності перевіряти файли в ній поодинці.
Синхронізація без позначки Синхронізація активна залишається в списку, але не виконується. Так завдання можна тимчасово вимкнути, не втрачаючи його.
Далі до параметрів.